Погляди вітчизняних педагогів першої половини 20 століття про використання природи у всебічному вихованні дітей дошкільного віку (К.Д.Ушинський, Є.М.Водовозова, О.С.Симонович)

Розглядаючи питання про використання природи у вихованні дітей дошкільного віку у вітчизняній педагогіці великий внесок в розробку питання зробив видатний педагог К.Д.Ушинський (1824-1871). Який вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи, називав природу «всерозвиваючою» і у своїх працях розкрив можливості використання її для розумового, морального, естетичного і фізичного виховання дітей. Спілкування з природою допомагає дітям розвивати розумові здібності. Спостереження та вивчення природи сприяє розвитку почуттів патріотизму, естетичного виховання з самого раннього віку, необхідно виховувати бережне відношення до природного середовища. Вважав необхідним розробити не навчальні заняття, а у вигляді дидактичної гри (висаджування квітів, плетіння). «З неї – писав він черпається зміст живий, вивчений наочно, дотиково». Тому складаючи книги для початкового навчання «Ріне слово» і «Дитячий світ» він використовував природознавчий матеріал рідної природи. Книги містили відомості про неживу природу, рослини, тварини.

Учениця Ушинського Водовозова Є.М. (1844-1923)визначила коло предметів і явищ природи з якими слід ознайомлювати дітей, а також диференціювала їх для дітей різного віку. Рекомендований нею обсяг знань стосувався сезонних явищ у природі, життя рослин і тварин. Створила очерки та оповідання про природу. Написала головну працю для дошкільної педагогіки «Умственное и нравственное воспитание». Розробила програму практичних спостережень в навколишньому середовищі та природі. Виступила на захист казок, особливо народних де головну роль відіграють знайомство з тваринами, де правильно описують природу. Розробила різні види дитячої праці в природі. Виявила психологічні основи розумового виховання на прикладах природи.

Тихєєва Є.І. (1866-1944) розглядала природу як елемент середовища, без якого не можна виховати здорову, всебічно розвинену людину. Спостереження в природі, підкреслювала вона – найвірніший шлях розвитку дітей. Важливо під час спостереження використовувати художню літературу для посилення вражень від того, що спостерігається дітьми. Велике місце має організація трудової діяльності на городі, квітнику, в куточку природи за методом Тихєєвої в ДНЗ. Вона практично розвинула і вперше практично втілила ідею використання природи у всебічному розвитку дітей на основі прогресивних пед. поглядів. В посібнику «Матеріали для бесід з малими дітьми» є питання до складання бесід на тему: «літо», зима», «осінь», «овочі та фрукти».



Л.К. Шлегер (1863-1942) -видатний діяч дошкільної педагогіки. У поглядах Шлегер («Практична робота в дитячому садку») визначалось, що основне завдання ознайомлення з природою – пробудження інтересу у дітей, яке досягається як спостереження за явищами природи так і щоденними розгляданнями ілюстрацій. Спостереження у природі цінні для розвитку у дітей уміння розрізняти форму, величину, звуки, запахи.

Вона склала посібник для працівників ДНЗ. Старалася знайти нові шляхи виховання виходячи з умов життя в Росії. Підбирала дидактичний матеріал (глина, пісок, дерево), що давав творчу активність дітей. Говорила: «Природа виховує дітей».

Зміст праці і спостережень, підбір матеріалів для кутків природи, розроблені видатним педагогом не втратили свого значення і тепер і використовуються в роботі ДНЗ.

Видатні педагоги приділяли велику увагу сенсорному вихованню. Головним завданням сенсорного виховання є: 1) формування у дітей системи перцептивних дій (сприймання); 2) формування у дітей сенсорних еталонів; 3) навчання дітей самостійно застосовувати сенсорний еталон у власній діяльності.


4197892863628112.html
4197943923351084.html
    PR.RU™